Автобіографічна оповідь-есе спогади Валерія Шевчука, одного з кращих українських письменників ХХ ст., про часи навчання в Київському національному університеті ім. Шевченка - вводить читача в атмосферу життя київських студентів кінця 50-х-початку 60-х років, знайомить з настроями і вподобаннями тодішньої молоді.
Широка картина громадського і культурного життя Києва постане перед читачем через фотографії, листи до друзів, знайомих, близьких - своєрідні документи того часу, що тепер, після оприлюднення, стають не лише приватними свідченнями тих подій, а й голосом епохи, коли в українському громадському житті зародилося явище шістдесятництва, коли рух шістдесятників дав потужний поштовх розвитку української суспільної думки на багато років наперед.